Відчуття — Д. Гресько

Цікава думка народилася вранці, коли я ще не встиг взяти до рук чашку чаю та змити залишки снів з моїх спогадів. Що поєднує різних і, так часто, далеких один від одного людей?
Певні активи поєднують акціонерів, аренда-продаж, а також — відчуття. Доволіскептичне відношення до відчуттів має більшість людей, але саме лист від знайомої чи дзвінок друга з іншої країни і є наочним прикладом присутності відчуттів у нашомужитті. Однодумці. Безумовно, єдина ціль, спільні інтереси та більше ніж щось звичайне й повсякденне. Відчуття, створені не без допомоги оточуючих людей, переростають у почуття. Мій друг, кореспондент відомої у вузьких колах газети, сказав мені одну істину, яка супроводжує мене вже досить довгий час: «Коли ти відчуваєш, що в цьому щось є, то виникають почуття (від слова «почути»)». Більшість з нас вчиться чути свій внутрішній голос, але перш за все треба навчитися чути інших людей. Досить цікаве припущення висловив мій сусід, який на той час мав у своєму активі майже сто років. Він сказав, що внутрішній голос має схильність вести діалог з нами тільки тоді, коли відчуває,що голоси оточуючих людей теж почуті. Тільки тоді ми відчуваємо зв’язок з тими людьми, які мають місце в нашому житті.


Знаєте, як ваш нещадний друзяка вчиться розмовляти сам із собою. Ні, на щастя, не те про що ви подумали – це не прояв шизофренії. Тільки якщо в деяких місцях, про які я замовчую. Я вмикаю музику і мої думки насичуються мелодією, а головне – внутрішній голосом композитора, автора і всіх тих, хто приймав участь у створенні цих перепитій звуків. Раз, два, три – і секрет відкритий. Ми наповнюємо наші серця голосами. Тепер вже моя черга зробити висновки, які, можливо, почують і ті люди, що давали мені поради.
Творчість – наша свобода і наш внутрішній голос. Тож вперед кричати та співати внутрішнім голосом нашої душі.
З вами відкривав секрети нещадний друзяка. До побачення і не ловіть гав!

Деніс Гресько

Добавить комментарий